Повірте, насправді не боги горщики обпікають! І молодому сільському жителю, і пенсіонеру під силу спорудити хоча б невелику тепличку чи парничок. Головне – не лінуватися.
Вирощуючи зелень і свіжі овочі взимку, можна забезпечити себе, всю свою сім’ю цими корисними та дефіцитними в холодну пору року продуктами. Багато мешканців села використовують теплиці та парники, щоб продовжити збирання врожаю до самих заморозків. Але грамотно обладнане утеплене укриття дозволяє отримувати свіжі овочі всю зиму, коли вітаміни вкрай необхідні. Більше того, теплиця може приносити додатковий дохід, адже взимку, як відомо, ціни на овочеву продукцію багаторазово зростають.
Якою має бути теплиця?
Найкраще, звісно, спорудити конструкцію цілорічного користування. Тоді посадки надійно захищені від зовнішніх шкідників, кислотних дощів, холодних вітрів та граду. Щоб рослини росли успішно, у теплиці мають бути:
стабільні температура та вологість повітря;
достатня кількість світла;
можливість провітрювання;
Міцний фундамент.
Капітальні теплиці зазвичай споруджують на зварному каркасі з антикорозійним покриттям. Такі конструкції служать своїм господарям багато років. Для покриття каркасу найчастіше використовують щільний поліетилен. Дорожче – загартоване скло. А найдорожчий, але й найякісніший матеріал – стільниковий полікарбонат. Він чудово пропускає сонячне світло і добре зберігає тепло навіть у сильні морози.
Найкраще вирощувати овочі в невеликій теплиці, довжиною не більше 15-20 м і шириною 2,5-3 м. Дах переважно односхилий. Північну стіну можна викласти шлакоблоками або дерев’яним брусом – це захист посадок від холодного вітру. Обов’язково повинні бути: маленький тамбур, міцні подвійні двері та дві кватирки для регулярного провітрювання.
Навчені досвідом хлібороби злегка заглиблюють конструкцію. Від цього секрету – подвійна вигода. По-перше, заглибленість теплиці дозволяє заощаджувати кошти на її опаленні. А по-друге, у такий спосіб забезпечується звична для рослин висота.
Щоб забезпечити обігрів, знадобляться труби, їх укладають по обидва боки теплиці. Гаряча вода надходить до них від казана в будинку. Обігрівати конструкцію можна дровами.
Сучасні дров’яні печі дуже економічні. Додає тепла і біологічне паливо: гній, що перепрів, змішаний з соломою. Таку суміш розкладають під верхнім шаром ґрунту. Її використання особливо ефективно при вирощуванні огірків, редиски та інших теплолюбних культур.
Що можна вирощувати?
Практично будь-які культури. Але, звичайно, за своєю вимогливістю до умов вирощування вони суттєво відрізняються один від одного.
До найбільш популярних і врожайних входять:
редис;
огірки;
томати;
кабачки;
болгарський перець;
баклажани;
капуста різних сортів;
салат качаний;
петрушка, селера, кріп.
Важливо враховувати чинник сумісності цих культур. Адже у них різні потреби у температурі та вологості повітря. Так, якщо огірку потрібне жарке і вологе середовище, то для томату та болгарського перцю така атмосфера буде нестерпною, тому що для них потрібні часті провітрювання, щоб вологість була помірною, не більше 55-60%.
Взимку парниковий ефект із підвищеною вологістю підтримувати простіше. Тому багато городників вирощують популярні та врожайні культури, яким потрібен саме такий режим. Це насамперед редиска та огірки.
Вибираючи насіння, слід купувати гібриди, створені спеціально для закритого ґрунту. У гібридів період вегетації коротший, ніж у сортових рослин. Крім того, їм не потрібне запилення комахами. Ще один плюс: багато тепличних гібридів славляться високою врожайністю, а також стійкістю до шкідників і хвороб.
Де взяти розсаду?
Можна, звичайно, пошукати розсаду на ринках або в промислових тепличних господарствах. Але краще виростити її самому – це набагато економічніше. До того ж розпочати посів насіння можна практично у будь-який час, тоді врожай буде цілий рік.
Вирощувати розсаду можна у будинку. Умови пророщування у багатьох насіння різні. Одним потрібні нижча температура та підвищена вологість, іншим – навпаки. Насіння можна пророщувати на окремих стелажах в одному приміщенні, розміщуючи їх максимально близько до джерел світла. Торф’яні стаканчики гарні, але вони не підходять для баклажанів та інших культур зі слабкою кореневою системою.
Щоб отримувати врожай цілий рік, фахівці радять практикувати конвеєрний метод. Насіння висівають через кожні 1,5-2 тижні. Цей метод дозволяє отримувати розсаду різного віку.
Якщо в теплиці одночасно вирощуються різні культури, наступного року їх потрібно чергувати. Наприклад, там, де росли томати, розташовується розсада баклажанів, а місце огірків займають редис або кабачки. Це дуже важливо, тоді ґрунт довше не виснажується.
Перше висівання можна розпочинати у жовтні-листопаді. Залежно від періоду вегетації тієї чи іншої культури, розсада буде готова до пересадки через 3-5 тижнів після посіву насіння.